Дисплазія шийки матки

Дисплазія шийки матки (цервікальна інтраепітеліальна неоплазія) – захворювання, яке супроводжується атиповими змінами епітелію слизової оболонки та являє собою перехідну форму від здорової шийки матки до раку. Не завжди, але досить часто дисплазія переходить у рак шийки матки, тому дуже важливою є своєчасна діагностика захворювання та призначення адекватного лікування.

Раніше вважалося, що в більшості випадків захворювання виникає у жінок віком від 30 років, однак на сьогоднішній день вірогідність розвитку дисплазії однакова як у віці 16 так і 35 років. Зазвичай захворювання протікає безсимптомно, інколи можуть спостерігатись болі внизу живота та кров’янисті виділення під час статевого акту або гінекологічних маніпуляцій. Більше 90% жінок із дисплазією шийки матки мають папіломавірусну інфекцію, яка може бути латентною, субклінічною або клінічно вираженою. Часто, крім папіломавірусної інфекції, у пацієнтки діагностують супутні інфекційні захворювання, які передаються статевим шляхом. Однак, головним фактором розвитку неопластичних процесів шийки матки на сьогоднішній день вважають вірус папіломи людини (ВПЛ). Його етіологічна роль у розвитку патології шийки матки доведена в 80-х роках ХХ століття. З огляду на здатність ВПЛ викликати неопластичні зміни в тканині шийки матки, його поділяють на типи низького (6, 11, 13, 32, 34, 40, 41, 42, 43, 44, 51, 61, 72, 73), середнього (30, 35, 45, 52, 53, 56, 58) та високого (16, 18, 31, 33, 39, 50, 59, 64, 68, 70) онкологічного ризику.

Вчені також виділяють ряд факторів, які сприяють розвитку патології шийки матки на фоні папіломавірусної інфекції:

  • паління;
  • тривалий прийом оральних контрацептивів;
  • ранній початок статевого життя (до 16 років);
  • численні вагітності;
  • порушення клітинного та гуморального імунітету;
  • супутні статеві інфекції.

Діагностика

Під час візуального огляду лікар може припустити наявність дисплазії, однак діагноз можна поставити лише після цитологічного (іноді і гістологічного) обстеження. Цитологічне дослідження по Папаниколау (РАР-тест) виявляється інформативним у 60-90% випадків, однак воно не дозволяє виключити захворювання на рак шийки матки. Тому, при підозрах на рак необхідно провести гістологічне дослідження, яке допоможе встановити точний діагноз.

При встановлені діагнозу лікарі використовують класифікацію, яка була запропонована ВООЗ у 1995році:

  1. СIN I (легка дисплазія) – характерні невиражені зміни будови епітелію, які охоплюють не більше третини товщі епітеліального пласту;
  2. СIN II (помірна дисплазія) – зміни будови епітелію не більше половини товщі епітеліального пласту;
  3. СIN III (тяжка дисплазія та карцинома in situ) – значні зміни будови епітелію більше половини товщі епітеліального пласту.

Лікування

Для призначення лікування лікарю необхідно оцінити тяжкість, особливості перебігу захворювання, дані лабораторних досліджень та репродуктивний вік пацієнтки. Якщо у жінки діагностовано дисплазію на фоні папіломавірусної інфекції (а особливо в поєднанні з іншими статевими інфекціями) необхідним є призначення етіотропної терапії, яка направлена на знищення причини захворювання – вірусу папіломи людини. При чому неважливо наскільки тяжким є процес, головне – ідентифікована причина, яку треба прибрати. Крім противірусної терапії, при в залежності від тяжкості перебігу захворювання застосовують фізичні, хімічні методи деструкції, а також хірургічний метод лікування. Після такого лікування знижується вірогідність прогресування неопластичного процесу (та в свою чергу виникнення раку шийки матки).