Знайомтесь: Папілома

Вірус папіломи людини(ВПЛ)  - вірус сімейства Papovaviridae, найбільш розповсюджений серед вірусів, які передаються статевим шляхом, здатен викликати трансформацію епітеліальних клітин та призводити до розвитку онкологічних захворювань. Відомо понад 100 типів ВПЛ, 40 із яких можуть спричиняти ураження аногенітального тракту у жінок та чоловіків (гострокінцеві кондиломи). Деякі типи папіломавірусу можуть викликати звичайні бородавки, в той час як інші виступають провокуючими факторами розвитку раку статевих органів. На сьогоднішній день вченими доведена етіологічна роль ВПЛ у розвитку раку шийки матки у жінок різного віку. До того ж у 2011 році вчені висунули думку про звязок ВПЛ із раком молочної залози, дослідження у цьому напрямку вже проводяться.  

Класифікація
Умовно папіломавіруси можна розділити на 3 групи:
-     неонкогенні папіломавіруси (типи 1, 2, 3, 5);
-     онкогенні папіломавіруси низького онкогенного ризику (типи 6, 11, 42, 43, 44);
-     онкогенні папіломавіруси високого онкогенного ризику (типи 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59, 68)
 
Захворювання
Тип вірусу
Бородавки на підошві
1, 2, 4, 63
Вульгарні бородавки
1, 2, 4, 26, 27, 29, 41, 57, 65, 77
Прості бородавки (у працівників м’ясопереробної промисловості)
1, 2, 3, 4, 7, 10, 28
Ішні види бородавок
10, 26, 28
Бородавчата епідермодисплазія
2, 3, 5, 8, 9, 10, 12, 14, 15, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 36, 37, 38, 47, 50
Гострокінцеві кондиломи
6, 11, 30, 42, 43, 44, 45, 51, 54, 55, 70
Легка дисплазія
6, 11, 16, 18, 31, 33, 35, 42, 43, 44, 45, 51, 52,
Тяжка дисплазія
6, 11, 16, 18, 31, 33, 35, 42, 43, 44, 45, 51, 52, 56, 58, 66
Хвороба Боуена, еритроплазія Кейра
16, 31, 34
Бовеноїдний папульоз
16, 34, 39, 42, 45, 55
Рак шийки матки
16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51,52, 56, 58, 66
Папіломатоз гортані
6, 11
Вогнищева гіперплазія слизової роту
13, 32
Папіломатоз конюктиви
6, 11, 16
Не встановлені
30, 34, 39, 40, 53, 57, 59, 61, 62, 64, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 74
 
Шляхи передачі
Для проникнення ВПЛ в епітеліальні клітини необхідний прямий контакт вірусу зі шкірним покривом або слизовими оболонками. Найчастіше інфікування відбувається при травмуванні покривів під час статевого контакту з інфікованою людиною (у якої можуть бути відсутніми клінічні прояви інфекції). Можливість інфікування побутовим шляхом на сьогоднішні день вченими не доведена, однак вона існує під час гоління, епіляції, користуванні предметами, що травмують шкірні покриви та слизові оболонки. Можливе інфікування під час медичних оглядів та маніпуляцій з використанням нестерильного інструментарію. Інфікування новонароджених можливе під час проходження природніх родових шляхів при наявності гострокінцевих кондилом у породіллі.
 
Патогенез
Після потрапляння в організм людини через пошкоджені шкірні покриви та слизові оболонки, вірус інфікує базальні клітини епітелію, найчастіше зони переходу багатошарового плоского у циліндричний епітелій. Найчастіше ВПЛ знаходять в клітинах слизових оболонок порожнини рота, кон’юктиви, стравоходу, бронхів, гортані, прямої кишки, шийки матки. Всередині інфікованої клітини ВПЛ може існувати у двох формах: епісомальний (не вбудований в геном клітини) та інтегрованій (вбудований в геном, що вважається злоякісною формою паразитування). Результатом вторгнення ВПЛ в клітину є порушення клітинного циклу, безконтрольна проліферація  клітини. Після первинного інфікування в чутливих клітин відбувається неповний цикл репродукції вірусу, кількість вірусного геному в клітині зростає,  внаслідок чого порушується нормальний процес диференціювання епітеліальної клітини. Порушується структура епітеліального шару, з'являються епітеліальні вирости. Наслідком інфікування клітини є утворення доброякісних або злоякісних новоутворень тканини(неоплазія), а ступінь злоякісності залежить від генів ВПЛ та мутацій власних генів клітини. Розвиток, характер та швидкість прогресування неопластичного процесу також значною мірою залежить від  стану імунітету інфікованої людини. 

Симптоми
Клінічні симптоми інфекції залежать від типу та місця локалізації ВПЛ. При ураженні епітелію урогенітального тракту характерним проявом ВПЛ є поява гострокінцевих кондилом в аногенітальній зоні як у жінок, так і у чоловіків. Найчастіше гострокінцеві кондиломи виникають у місцях, які травмуються при статевому контакті. Шкірні новоутворення мають вигляд цвітної капусти, можуть розташовуватись групами або поодиноко. Процес утворення кондилом починається з появи дрібних рожевих сосочків, які розростаються, розгалужуються та зливаються в дольчасті утворення. У чоловіків характерним місцем локалізації гострокінцевих кондилом є головка статевого члену, вінцева борозда, вуздечка та внутрішній листок крайньої плоті. У жінок спочатку уражується переддвір’я піхви та малі статеві губи, потім папіломатозні розростання поширюються на інші ділянки вульви, піхву та шийку матки.
Гострокінцеві кондиломи можуть з’являтись як через 2-3 тижні, так і через кілька років після інфікування ВПЛ. Однак, іноді типові прояви ВПЛ – інфекції можуть бути відсутні, що супроводжується латентним вірусоносійством.
Досить загрозливим станом є розвиток у дітей папіломатозу гортані. Захворювання найчастіше виникає у дітей у віці до 5 років і характеризується появою папіломатозних розростань на голосових звязках. При цьому у дитини спостерігається ускладнення мовлення та порушення циркуляції повітря в верхніх дихальних шляхах людини. При значному прогресуванні папіломатозу гортані виникає серйозна небезпека для життя дитини.
ВПЛ також є причиною появи плоских та вульгарних бородавок на руках, на підошвах. Зазвичай, типи ВПЛ, які призводять до появи таких бородавок, не становлять онкологічного ризику.