Лікування

Терапія папіломавірусної інфекції повинна переслідувати наступні цілі:

-     знищення вогнищ інфекції;

-     підвищення імунітету (загального та місцевого);

-     попередження рецидивів інфекції та її ускладнень.

Під час вибору лікувальної тактики лікар враховує анамнез, передуючі методи лікування, локалізацію інфекційного процесу та дані лабораторних досліджень. Зазвичай спочатку використовують місцеву терапію ВПЛ, яка направлення на видалення кондилом, атипово зміненого епітелію, з використання хімічних коагулянтів, цитостатиків та фізіохірургічних методів. Для лікування та профілактики загострення ВПЛ також використовують місцеву і загальну терапію противірусними препаратами, індукторами інтерферону та імуномодулюючими засобами.
 
Місцева терапія включає використання: 
  1. Цитостатиків (5-фторурацил, подофіллотоксин, ферезол) – однак вони не використовуються для лікування бородавок аногенітальної зони;
  2. Хімічної деструкції (три хлороцтова кислота, солкодерм, гліциризинова кислота;
  3. Фізичної деструкції (кріодеструкція, діатермокоагуляція, лазеротерапія);
  4. Хірургічних методів (радіохірургія, хірургічна ексцизія).
 
Противірусна терапія включає використання: 
  1. Противірусних препаратів специфічної дії
  2. Індукторів інтерферону
  3. Препаратів інтерферону
  4. Адаптогенів
 
Слід зазначити, що ефективність місцевої терапії не завжди сягає 100%, при чому після її проведення ризик виникнення рецидиву захворювання доходить до 50%. До того ж, застосування деструктивних методів не дозволяє видалити увесь патологічно змінений епітелій, тому скоріше за все після процедури залишаться клітини, в яких буде ховатися папіломавірус.
Треба розуміти, що при папіломавірусній інфекції, а також при інших захворюваннях, які супроводжуються тривалою персистенцією вірусу в організмі, розвивається імунодефіцит. Тривале перебування вірусу папіломи в епітеліальних клітинах супроводжується порушенням механізмів противірусного імунітету, що обумовлено особливостями репродукції вірусу. Таким чином, вірус в процесі еволюційного розвитку набув пристосувальних механізмів, які дозволяють йому тривалий час розмножуватись в епітеліальних клітинах та чинити негативний влив майже безконтрольно. З огляду на це, доцільним є проведення комплексного лікування, яке окрім застосування препаратів прямої противірусної дії включало також застосування імунотропних лікарських засобів.